Інна Мірошниченко: голос правди у боротьбі за права дітей

Інна Мірошниченко: голос правди у боротьбі за права дітей

Дружина Тімура Мірошниченка пояснив, чому в суді їй відмовляли в  усиновленні другої дитини: фото | Новини шоу-бізнесу — ГламурІнна Мірошниченко — відома адвокатка, дружина телеведучого Тімура Мірошниченка та мама чотирьох дітей, двоє з яких усиновлені. Вона стала символом боротьби за права дітей в Україні. Її моніторинг умов проживання дітей у спеціалізованих школах та інтернатах викрив жахливі реалії, які довгі роки залишалися в тіні. Ці факти шокували громадськість і стали поштовхом до серйозної дискусії про необхідність реформування системи.Тімур Мірошниченко вдочерив дитину - як проходить адаптація дівчинки - Show

20 мільйонів гривень у прірву: умови, що вражають

Одним із найбільш кричущих прикладів стала Новосільська спеціальна школа у Тернопільській області. Попри 20 мільйонів гривень, виділених на її утримання цього року, діти там живуть у антисанітарії.

  • Відсутність приватності: туалети у школі перегороджені лише фанерою.
  • Обмежений доступ до гігієни: гаряча вода недоступна, а можливість прийняти душ обмежена двома годинами на тиждень.
  • Жахливі умови харчування: діти з харчовими обмеженнями не отримують альтернативних продуктів, через що страждають на хронічні захворювання, такі як діатез.

Інна оприлюднила фотографії закладу, які викликали хвилю обурення в суспільстві.

Методи «виховання»: страх та насильство

Система покарань у закладі шокує своєю жорстокістю. За словами дітей, за «погану поведінку» їх можуть відправляти до психіатричних установ, де вводять препарати, що викликають сильну загальмованість.

Крім того, були зафіксовані випадки сексуального насильства серед дітей, які адміністрація замовчує. Інна розповіла, що дітей нерідко називають «нікому не потрібними», тим самим посилюючи їхню травматизацію.Інна Мірошниченко показала, як живе інтернат на Тернопільщині

Трагедія хлопчика з Херсона

Однією з найглибших історій стала доля хлопчика з Херсона. Його мама загинула від рук російських окупантів, а батько добровольцем пішов на фронт. Разом із новонародженою сестрою хлопчика евакуювали до Тернополя та передали у прийомну сім’ю.

Однак у цій сім’ї дитину били за те, що він «зависав» у телефоні, переживаючи втрату матері. Зрештою, хлопчика відправили в інтернат, де умови життя стали для нього новим випробуванням.

За словами Інни, хлопчик страждає на непереносимість лактози, але заклад не забезпечує альтернативного харчування. Єдина його надія — повернення батька з війни.

«Я хочу допомогти таким дітям»

Інна зізнається, що ця історія настільки глибоко її вразила, що вона прагне отримати офіційний статус, який дозволить їй надавати прихисток таким дітям. Однак через те, що батько хлопчика живий, усиновлення неможливе.

Корупція та «схеми» в інтернатах

Інна Мірошниченко показала, як живе інтернат на ТернопільщиніОкрім жахливих умов життя, Інна вказує на корупцію, яка процвітає у системі.

  • «Діти як товар»: Серед найбільш цинічних схем — продаж дітей з інвалідністю для легального переїзду за кордон. Усиновлення використовується як інструмент наживи, а доля дітей залишається невідомою.
  • Фіктивні діагнози: Здоровим дітям штучно встановлюють психіатричні діагнози, щоб збільшити фінансування закладів або унеможливити їхнє усиновлення.

Системна проблема: час для змін

Ці випадки вказують на глибокі системні проблеми в системі інтернатів. Відсутність контролю за витратами коштів, байдужість державних органів та корупція створюють умови, у яких страждають найменш захищені члени суспільства.

Новосільська школа — це лише вершина айсберга. Подібні випадки є у багатьох закладах по всій країні.

Що робити далі?

Інна Мірошниченко закликає до негайного реформування системи:

  • Запровадження прозорого контролю за фінансуванням.
  • Створення незалежних органів, які стежитимуть за умовами проживання дітей.
  • Жорсткі заходи проти корупціонерів та зловмисників.

«Україна не має права забувати про своїх дітей», — наголошує Інна. Кожна дитина заслуговує на турботу, гідність та підтримку, а не на приниження та антисанітарію.

Висновок

Сьогодні кожен з нас має змогу долучитися до змін. Поширення інформації, підтримка громадських ініціатив і вимоги до держави — це ті кроки, які допоможуть зламати систему, що зловживає дітьми.

Разом ми можемо зробити так, щоб ці історії більше ніколи не повторювалися.